Не буде більше ніколи славнозвісної української літературної мови.
Бо коли батьки переходять з російської на українську - вони не з літератури її отримують, не з літературою свою мову порівнюють, не з літератури навчаються. Вони калічать мову, перетворюючи її на російський суржик з українським акцентом.
І саме такій мові вони будуть навчати своїх дітей.
А від мови залишиться хіба що лише одна фонетика.
Чому? А тому що ніхто літературу не читає. Читають новини. Обговорюють. Дописують. І ніхто не звертає уваги ані на грамотність, ані на запозичені (та на збочені) російські слова, вирази та спогади.
Бо усі говорять, усі пишуть, але ніхто не слухає та не прислуховується, ніхто не читає та не вчитується. І ніхто не вчиться. Бо "а какая разница".
--
А.Кац и Я
Бо коли батьки переходять з російської на українську - вони не з літератури її отримують, не з літературою свою мову порівнюють, не з літератури навчаються. Вони калічать мову, перетворюючи її на російський суржик з українським акцентом.
І саме такій мові вони будуть навчати своїх дітей.
А від мови залишиться хіба що лише одна фонетика.
Чому? А тому що ніхто літературу не читає. Читають новини. Обговорюють. Дописують. І ніхто не звертає уваги ані на грамотність, ані на запозичені (та на збочені) російські слова, вирази та спогади.
Бо усі говорять, усі пишуть, але ніхто не слухає та не прислуховується, ніхто не читає та не вчитується. І ніхто не вчиться. Бо "а какая разница".
--
А.Кац и Я